Спецпроект

В Музеї іграшки відкривається виставка новорічних прикрас

3 грудня в Державному музеї іграшки (Кловський узвіз, 8) відкрилась виставка ялинкових прикрас "Новорічні паперові фантазії".

В експозиції представлені картонажні іграшки ХІХ-ХХ ст. ("дрезденки"), фігурки з пап’є-маше початку минулого століття, різдвяні літографічні янголи ХІХ століття, саморобні прикраси, виготовлені в київських родинах понад сторіччя тому.

Окрім того, до уваги відвідувачів представлені українські витинанки, найдавніші екземпляри яких датуються ХVІІ століттям. Характерні елементи паперового орнаменту (сніжинки-зірочки, постаті янголів, хрести, прапорці, хлопавки, бонбоньєрки, гірлянди, ліхтарики, а також вишукані мініатюрні будиночки та ялинки, виготовлені з серветок, газет, модних журналів, пакувального картону та інших матеріалів) додають святу оригінальності та вишуканості.

Одна із голових подій виставки - презентація робіт користувачів Всеукраїнської освітньої мережі "Щоденник.ua", які взяли участь у конкурсі "Новорічна іграшка з паперу". Користувачі протягом місяця створювали та фотографували оригінальні паперові новорічні іграшки та відправляти фото журі конкурсу.

В творчому змаганні взяли участь близько 6000 користувачів. Наразі журі обирає переможців конкурсу. Талановиті школярі напередодні Нового року не тільки отримають за свій талант цінні призи, а й матимуть змогу показати свої твори на виставці.

"Історична Правда" зазирнула в каталог інтернет-аукціонів E-BayAukro i Молоток, щоб поглянути на радянські ялинкові прикраси. На жаль, паперових там небагато.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.