Спецпроект

В Музеї іграшки відкривається виставка новорічних прикрас

3 грудня в Державному музеї іграшки (Кловський узвіз, 8) відкрилась виставка ялинкових прикрас "Новорічні паперові фантазії".

В експозиції представлені картонажні іграшки ХІХ-ХХ ст. ("дрезденки"), фігурки з пап’є-маше початку минулого століття, різдвяні літографічні янголи ХІХ століття, саморобні прикраси, виготовлені в київських родинах понад сторіччя тому.

Окрім того, до уваги відвідувачів представлені українські витинанки, найдавніші екземпляри яких датуються ХVІІ століттям. Характерні елементи паперового орнаменту (сніжинки-зірочки, постаті янголів, хрести, прапорці, хлопавки, бонбоньєрки, гірлянди, ліхтарики, а також вишукані мініатюрні будиночки та ялинки, виготовлені з серветок, газет, модних журналів, пакувального картону та інших матеріалів) додають святу оригінальності та вишуканості.

Одна із голових подій виставки - презентація робіт користувачів Всеукраїнської освітньої мережі "Щоденник.ua", які взяли участь у конкурсі "Новорічна іграшка з паперу". Користувачі протягом місяця створювали та фотографували оригінальні паперові новорічні іграшки та відправляти фото журі конкурсу.

В творчому змаганні взяли участь близько 6000 користувачів. Наразі журі обирає переможців конкурсу. Талановиті школярі напередодні Нового року не тільки отримають за свій талант цінні призи, а й матимуть змогу показати свої твори на виставці.

"Історична Правда" зазирнула в каталог інтернет-аукціонів E-BayAukro i Молоток, щоб поглянути на радянські ялинкові прикраси. На жаль, паперових там небагато.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.