Спецпроект

У Гданську відкрився Музей криміналістики

Шибениця, на якій висів серійний вбивця, муміфіковане тіло і сотні видів зброї - це лише деякі з експонатів Музею криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету.

Про це пише Афиша Калининграда.

Музей криміналістики факультету права і адміністрації Гданського університету неофіційно працює з 1980 року. Тоді головою кафедри криміналістики юридичного факультету Гданського університету був доктор наук Єжи Вноровскі. Він і почав збирати різні артефакти, за деякі з яких платив зі своєї кишені. Крім того, було налагоджено співпрацю з поліцією, судами і прокуратурою, і завдяки цьому колекція музею змогла розширюватися, говорить співробітник кафедри кримінології Януш Чечко. Всі експонати є справжніми.

У 1983 році музей переїхав в Катовні, а в 2001 році колекція була перенесена з Катовні в нову будівлю факультету Права і адміністрації Гданського університету на вулицю Бажіньского. В основному вона використовується для навчальних цілей, хоча не тільки для них. У музей приходять студенти інших факультетів та учні шкіл міста Гданська. Музей, однак, був неофіційним до цього року.

"Ми зробили це, тому що хочемо показати свою експозицію більшій кількості людей, - говорить доктор наук, завідуюча лабораторією криміналістики Малгожата Жулна. - У нас дійсно є чим пишатися. Поки музей знаходиться на стадії організації, і ми думаємо, як зробити колекцію краще. Урочисте відкриття музею ми плануємо на 25 січня 2013 року, і це буде пов'язано із зустріччю криміналістів з усіх регіонів Польщі".

Музейна експозиція складатиметься з дев'яти тематичних відділів. "Серед наших експонатів є предмети, вилучені у в'язницях і при арештах. У нас також є досить велика колекція вогнепальної зброї, в тому числі саморобних, наприклад копія пістолета зробленого з хліба, - повідомляє Януш Чечко. - Ви також зможете побачити фальшиві банкноти, колекцію світових поліцейських мундирів і велику колекцію кримінальних фото".

Музей має у своєму розпорядженні і оригінальні інструменти для злому автомобілів і квартир. Серед експонатів є камери і прилади для розкриття злочинів на місці подій. Найбільш цінними експонатами є матеріали, пов'язані з серійним вбивцею з Гданська Павлом Тухлінем по кличці "Скорпіон", справжня шибениця, муміфіковане тіло невідомого чоловіка.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.