Спецпроект

В Казані - виставка до 20-річчя sms-повідомлень

Виставка "Общение и соОбщение" відкривається в казанському Музеї соціалістичного побуту. Вона присвячена 20-річчю з дня відправлення першого SMS-повідомлення.

Про це пише russkiymir.ru.

 

Перше SMS в його нинішньому вигляді була відправлено 3 грудня 1992 року в Англії, коли 22-річний співробітник компанії Sema Group Ніл Папуорт тестував нову технологію для оператора стільникового зв'язку Vodafone. Текст цього повідомлення містив всього два слова - Merry Christmas, які на екрані свого телефону Orbitel 901 прочитав один з колег інженера.

У Музеї соціалістичного побуту відвідувачам нагадають, як відправлялися повідомлення в радянський час. Виставка починається з телеграфного бланка і пір'яної чорнильної ручки. В якості експоната представлений також телеграфний апарат для зв'язку за допомогою азбуки Морзе.

Для бажаючих підготовлена ​​доповідь про голубину пошту, як про один з найдавніших способів доставки інформації.

У відвідувачів музею буде можливість згадати перші моделі так званих мобіл, що з'явилися в пострадянський час. На виставці представлено близько 40 моделей, вага деяких разом із зарядним пристроєм доходила до кілограма. В експозиції присутній і вже забутий більшістю пейджер.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.