Спецпроект

Вільнюс хоче витратити половину міського бюджету на музей Гуггенхайма

Вільнюська мерія під керівництвом Артураса Зуокас планує покупку архітектурного проекту - так званого музею Гуггенхайма. Проект, за деякими підрахунками, обійдеться в 7 млн літів, а на його реалізацію може знадобитися половина бюджету міста Вільнюс.

Про це пише Росбалт.

За інформацією видання, проект музею Гуггенхайма, названий багатофункціональним центром культури (БЦК), реанімується особливо секретно. Як вказується у відповіді Відділу з громадських зв'язків Вільнюської мерії, в даний час він аналізується, готуються пропозиції щодо проекту.

Але дані газети показують, що Вільнюська мерія своєму підприємству Vilniaus planas вже доручила купити підготовлений ще в 2008 році проект авторства британського архітектора Захоя Хадіда, а разом з тим і послуги з виконання нагляду над роботами, які, згідно з умовами договору , може надати тільки автор проекту.

Комісія з публічних закупівель самоврядування вирішила звернутися в Службу публічних закупівель, щоб проект Хадіда було дозволено придбати шляхом неоголошених переговорів.

Нагадаємо, що борги Вільнюса наближаються до мільярда літів (мільярд літів - це близько $ 360 млн).

Соломон Роберт Гуггенхайм (1861, Філадельфія, Пенсільванія - 1949) - американський меценат єврейського походження, виходець зі Швейцарії, засновник Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Створив Фонд Гуггенхайма для підтримки сучасного мистецтва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.