Спецпроект

Уряд просить у "Київської фортеці" 1 га для будівництва розв'язки

Відповідно до протокольного доручення в.о. прем’єр-міністра Азарова та розпорядження КМДА Київська фортеця має надати для реконструкції транспортної розв’язки близько 1 га землі.

Про це голові комісії Київради з питань культури та туризму повідомив колектив Історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

До колективу музею надійшло звернення КП "Дирекція шляхо-транспортних споруд м. Києва" з проханням надати згоду на відведення частини земельної ділянки, що належить музею, для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з’їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе.

Будівництво проходитиме біля підніжжя Лисої гори (там знаходиться пам’ятка військово-оборонної архітектури Лисогірський форт), частину якої "зріжуть" заради встановлення підпори.

Комунальне підприємство мотивує своє клопотання щодо надання земельної ділянки відсутністю альтернативної землі для реконструкції транспортного вузла.

Один з валів Лисогірського форту. Фото: encyclosights.com

Земельна ділянка за адресою вул. Саперна-Слобідська, 78 надана у постійне користування музею "Київська фортеця". Територія має заповідний статус і на неї поширюється Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Бригинець направив звернення до Азарова, в якому вимагає відмовитися від ідеї використання землі Київської фортеці для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту.

Як відомо, зараз музей "Київська фортец" залишається без керівництва - його директор В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.