Спецпроект

Уряд просить у "Київської фортеці" 1 га для будівництва розв'язки

Відповідно до протокольного доручення в.о. прем’єр-міністра Азарова та розпорядження КМДА Київська фортеця має надати для реконструкції транспортної розв’язки близько 1 га землі.

Про це голові комісії Київради з питань культури та туризму повідомив колектив Історико-архітектурної пам’ятки-музею "Київська фортеця".

До колективу музею надійшло звернення КП "Дирекція шляхо-транспортних споруд м. Києва" з проханням надати згоду на відведення частини земельної ділянки, що належить музею, для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з’їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе.

Будівництво проходитиме біля підніжжя Лисої гори (там знаходиться пам’ятка військово-оборонної архітектури Лисогірський форт), частину якої "зріжуть" заради встановлення підпори.

Комунальне підприємство мотивує своє клопотання щодо надання земельної ділянки відсутністю альтернативної землі для реконструкції транспортного вузла.

Один з валів Лисогірського форту. Фото: encyclosights.com

Земельна ділянка за адресою вул. Саперна-Слобідська, 78 надана у постійне користування музею "Київська фортеця". Територія має заповідний статус і на неї поширюється Закон України "Про охорону культурної спадщини".

Бригинець направив звернення до Азарова, в якому вимагає відмовитися від ідеї використання землі Київської фортеці для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту.

Як відомо, зараз музей "Київська фортец" залишається без керівництва - його директор В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.