Спецпроект

Ермітаж відкриє свій готель в Санкт-Петербурзі

Державний Ермітаж відкриє в Санкт-Петербурзі власний готель. Він розташується в центрі міста, на вулиці Правди, 10. У створенні інтер'єрів готелю "Ермітаж" будуть брати участь фахівці музею.

Про це пише travel.ru.

В декорі приміщень будуть використані предмети з колекції музею, а для кухні готелю вже замовили копії ермітажних сервізів Імператорського фарфорового заводу. У готелі розташується інформаційний центр Ермітажу, де можна буде придбати квитки, екскурсії та спланувати свій огляд виставок. Від готелю до музею курсуватиме безкоштовний автобус. Відкриття готелю "Ермітаж" заплановано на травень 2013 року. Вартість проживання в ньому поки не повідомляється.

За словами директора Ермітажу Михайла Піотровського, музей буде отримувати прибуток від роботи готелю. Піотровський також розповів, що раніше ім'я музею вже використовували в комерційних цілях без згоди його адміністрації: на Мільйонній вулиці є міні-готель Ermitage, назва якого на одну букву відрізняється від офіційного англомовного написання.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.