Спецпроект

Картина з особистого кабінету Миколи І повернулася в музей

Картина з особистого кабінету імператора Миколи І-го, викрадена німцями під час Другої світової війни, повернулася в музей-заповідник "Царське село" в Петербурзі.

Про це повідомляє російський телеканал "Культура".

Полотно під назвою "Чини Кримсько-татарського ескадрону лейб-гвардії Козачого полку" було створено в середині XIX століття художником Карлом Фрідріхом Шульцом на замовлення імператора.

Батальна серія Шульца включала близько сорока полотен. Сьогодні в зборах живопису заповідника не більше 20 його робіт. Історичну цінність їм додає точність, з якою майстер зображав обмундирування, спорядження і зброю російських полків.

Катерининському палацу картину передали колекціонери Тетяна та Сергій Подстаніцкіє. Полотно було придбано на аукціоні в Німеччині. Останні німецькі власники картини не підозрювали про її походження.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.