Спецпроект

Мавзолей Леніна в Москві відремонтують вперше за 80 років

Мавзолей Леніна на Красной площі в Москві буде закритий до 30 квітня 2013 року. Причиною тому стануть масштабні ремонтні роботи, яких не було більше 80 років.

Про це пише Новый регион.

Доступ в Мавзолей припинили ще у вересні, і спочатку було оголошено, що він не відкриється для відвідувачів до 31 грудня цього року. Однак термін ремонтних робіт у Мавзолеї вирішено продовжити після ретельного вивчення стану будівлі.

Комплекс "Мавзолей", що включає усипальницю і дві прибудовані пізніше трибуни, простояв без капремонту понад 80 років. Лише в 1973 році, за словами представника ФСТ, було оновлено зовнішнє оформлення трибун. Між тим, через те, що Мавзолей будувався в кілька етапів, між його частинами з часом почалися процеси деформації, які, спричинили, зокрема, порушення гідроізоляції будівлі.

Зведена усипальниця, як відомо, на тому місці, де раніше був рів, засипаний після війни 1812 року. Зараз грунт просів, і південно-східна частина мавзолею отримала крен. Очікується, що на час проведення робіт будову накриють спеціальним куполом, під який будуть закачувати тепле повітря. Вождя пролетаріата перевозити на час ремонту в інше місце не планують.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.