Спецпроект

Мавзолей Леніна в Москві відремонтують вперше за 80 років

Мавзолей Леніна на Красной площі в Москві буде закритий до 30 квітня 2013 року. Причиною тому стануть масштабні ремонтні роботи, яких не було більше 80 років.

Про це пише Новый регион.

Доступ в Мавзолей припинили ще у вересні, і спочатку було оголошено, що він не відкриється для відвідувачів до 31 грудня цього року. Однак термін ремонтних робіт у Мавзолеї вирішено продовжити після ретельного вивчення стану будівлі.

Комплекс "Мавзолей", що включає усипальницю і дві прибудовані пізніше трибуни, простояв без капремонту понад 80 років. Лише в 1973 році, за словами представника ФСТ, було оновлено зовнішнє оформлення трибун. Між тим, через те, що Мавзолей будувався в кілька етапів, між його частинами з часом почалися процеси деформації, які, спричинили, зокрема, порушення гідроізоляції будівлі.

Зведена усипальниця, як відомо, на тому місці, де раніше був рів, засипаний після війни 1812 року. Зараз грунт просів, і південно-східна частина мавзолею отримала крен. Очікується, що на час проведення робіт будову накриють спеціальним куполом, під який будуть закачувати тепле повітря. Вождя пролетаріата перевозити на час ремонту в інше місце не планують.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.