Спецпроект

Партія пенсіонерів Ярославля започаткувала музей Діда Мороза

У Ярославській області може з'явитися незвичайний музей. Музей Діда Мороза. Автори ідеї - члени регіонального відділення партії пенсіонерів планують відкрити своє дітище в селі Великому Гаврилов-Ямського району, де створять цілий музейно-туристичний комплекс із 15 музеїв.

Про це пише Комсомольская правда.

За словами організаторів, їх вибір припав на Діда Мороза тому, що це всіма улюблений і популярний персонаж з цікавою і унікальною історією. І зовсім не через те, що цей Дідусь яскравий представник гвардії пенсіонерів.

Першим ділом улаштовувачі кинули клич серед своїх членів партії і попросили взяти участь у процесі організації музею. Активність громадян перевершила всі очікування. Вже за кілька днів в майбутній музей передали більше тисячі новорічних листівок, виданих ще в минулому столітті. Найдавніша з них була випущена в 1905 році. Але особливо організаторів чіпали листівки з Дідом Морозом радянського періоду.

"Більшість листівок малювалися професійними художниками, і сьогодні ми їх розглядаємо, як справжній витвір мистецтва. За оригінальним зображенням можна простежити всю історію нашої країни, - захоплений упорядник музею. - Ось Дід Мороз на запуску першого космічного корабля, а ось він відкриває Байкало-Амурську магістраль, а тут - на будівництво газопроводу".

Дійсно, кожна листівка окремий сюжет з життя радянських людей. Дідусь і листоноша, і геодезист, і космонавт, і мисливець, і хокеїст і навіть десантник. Словом, побачити Діда Мороза можна в будь-якій професії.

Відкриття нового музею планується лише наступного року, але зібравши вже зараз такі цінні листівки, організатори хочуть подарувати свято місцевим мешканцям та гостям вже в ці передноворічні дні. З перших експонатів музею створили експозицію "1000 професій Діда Мороза", яку можна подивитися в офісі партії пенсіонерів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.