Спецпроект

На Кіпрі з'явиться плавучий музей

Наступного літа в Лімасолі, що на острові Кіпр, розпочне роботу плавучий музей морської історії і традицій. Він розташується на базі колишнього рибальського судна "Ламбуза".

Про це пише travel.ru.

 

Влітку судно буде пришвартовано в районі Moloss, навпроти католицької церкви, а взимку - в старому порту Лімасола.

Музей був створений на кошти, виділені фондами ЄС. Двощоглове дерев'яне судно довжиною в 25 метрів і водотоннажністю 48 тонн було побудовано в 1955 році в Греції, а в 1965 році прибуло в Фамагусту.

"Ламбуза" перейшла у володіння муніципалітету в 2004 році, після того як уряд ухвалив рішення про виведення з експлуатації частини суден з метою захисту морського середовища. З тих пір вона перебувала на верфі в порту Лімасола. На даний момент йдуть останні підготовчі внутрішні роботи. Зовні "Ламбуза" вже перефарбована в білий колір - саме так вона і виглядала спочатку.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.