Спецпроект

Білоруси скинулися на посібник з артилерії XVII століття

Музей історії Могильова придбав книгу Казимира Семеновича "Велике мистецтво артилерії". Необхідна для покупки сума була зібрана за рахунок пожертв.

Про це пише profi-forex.by.

Збір пожертвувань був оголошений в кінці червня. Спочатку музей хотів придбати французьке видання "Великого мистецтва артилерії" 1651 року вартістю 15 тисяч євро. Однак зібраних коштів на нього не вистачило, і в музеї вирішили купити більш дешеве німецьке видання 1676 року вартістю у вісім тисяч євро. Найближчим часом ця книга з'явиться серед експонатів.

Інженер і теоретик артилерії Семенович народився на території Великого князівства Литовського. Точні дата і місце його народження невідомі. Це досі є предметом спору польських, литовських і білоруських учених - кожна зі сторін вважає його своїм співвітчизником.

Існує шість ранніх видань артилерійського посібники Казимира Семеновича. Перша частина "Великого мистецтва артилерії" вийшла на латинській мові в Амстердамі в 1650 році. Через рік під спостереженням автора був зроблений її французький переклад. У 1676 році книга була перекладена на німецьку, а в 1725 році - на англійську і датський мови. Другу частину посібника Семенович так і не підготував, але дослідники припускають, що могли зберегтися її рукописи.

Наразі в Національній бібліотеці Білорусії зберігаються латинське (оригінальне) і французьке видання цієї книги.

Музей історії Могильова не вперше оголошує збір коштів для покупки експонатів. У травні 2012 року громадяни республіки пожертвували музею 45 тисяч доларів, необхідних для придбання оригінального видання Статуту Великого князівства Литовського Старобілоруською мовою. 

Директор музею Олексій Батюк повідомив, що під час збору коштів на Статут він отримав безліч пропозицій від приватних осіб і підприємств про фінансову підтримку. Саме тому музей вирішив за такою ж схемою купити артилерійський посібник Семеновича.

"Але коли справа дійшла до купівлі, то бажання у цих людей було небагато. Суми пожертвувань у порівнянні зі Статутом скоротилися", - зазначив Батюк.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.