Спецпроект

Пушкінський музей і Большой театр хочуть власний вхід у метро

Департамент культури Москви просить побудувати додаткові переходи в метро від театрів, музеїв та бібліотек.

Про це пишуть Известия.

Екс-керівник інституту Генплану Москви, Сергій Ткаченко, стверджує, що вихід до Музею образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна - закладений в затвердженій у 2011 році концепції освоєння підземного простору під цією установою.

"Згідно з документом, вихід з метро "Кропоткинская" може бути продовжений і з'єднаний з підземними приміщеннями музею", - пояснив він. За його словами, власним спуском до однойменної станції може обзавестися і Третьяковська галерея.

Наразі московська влада ідею розвиває і хоче додати до списку культурних закладів, які матимуть прямі входи до метро, ще й Большой театр та Російську державну бібліотеку. В Большом ініціативу не оцінили, сказавши, що їм це непотрібно.

Зате в Російській державній бібліотеці ідеї департаменту культури підтримали. У прес-службі РГБ пояснили, що окремий вхід в метро може увійти в проект нової будівлі бібліотеки, яке планується до споруди.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.