Спецпроект

Пушкінський музей і Большой театр хочуть власний вхід у метро

Департамент культури Москви просить побудувати додаткові переходи в метро від театрів, музеїв та бібліотек.

Про це пишуть Известия.

Екс-керівник інституту Генплану Москви, Сергій Ткаченко, стверджує, що вихід до Музею образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкіна - закладений в затвердженій у 2011 році концепції освоєння підземного простору під цією установою.

"Згідно з документом, вихід з метро "Кропоткинская" може бути продовжений і з'єднаний з підземними приміщеннями музею", - пояснив він. За його словами, власним спуском до однойменної станції може обзавестися і Третьяковська галерея.

Наразі московська влада ідею розвиває і хоче додати до списку культурних закладів, які матимуть прямі входи до метро, ще й Большой театр та Російську державну бібліотеку. В Большом ініціативу не оцінили, сказавши, що їм це непотрібно.

Зате в Російській державній бібліотеці ідеї департаменту культури підтримали. У прес-службі РГБ пояснили, що окремий вхід в метро може увійти в проект нової будівлі бібліотеки, яке планується до споруди.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.