Спецпроект

Музей жінок ОАЕ відкритий для відвідувачів в Дубаї

Музей, цілком присвячений ролі жінок в історії ОАЕ і їх дійсності, відкрився в Дубаї.

Про це пише Обозреватель.

Музей розташований в районі Дейра недалеко від "золотого" ​​ринку, і таке місце розташування не випадкове. "Я народилася і виросла в цьому районі, але зараз вже ніхто не пам'ятає, як він виглядав раніше. Зараз це просто ринок. Тут відчувається дух минулого, який чекає, щоб хтось встановив з ​​ним зв'язок", - зазначила засновниця музею, Рафія Обаїд Губаш, яка займалася його створенням протягом п'яти останніх років.

Серед експонатів - традиційні прикраси жінок ОАЕ, кухонне начиння, парфуми і косметика, художні роботи, що допомагають уявити, як виглядало і виглядає зараз приватне життя еміратських жінок. У музеї можна побачити рідкісні фотографії та документи, що свідчать про роль жінок у політичному житті з самих національних витоків. Завдяки виставленим в музеї паспортам можна простежити, як еволюціонувала роль жінки в ОАЕ - від домогосподарки до "лендлорда" (володаря власності).

"Еміратські жінки активні у всіх сферах життя. Вони створюють власний бізнес, беруть участь в угодах з нерухомістю з 1950-х років, а також відіграють важливу соціальну і політичну роль, виховуючи лідерів країни. Вони залучені абсолютно в усі сфери життя", - зазначила Губаш . У музеї також відкрито магазин сувенірів і духів, якими традиційно користуються арабські жінки. Музей працює з суботи по четвер з 9 ранку до 8 вечора. Вхідний квиток обійдеться в 20 дирхамів (близько US $ 5).

У музею непогані перспективи - наприклад, у В'єтнамі аналогічний музей жінок став найбільш відвідуваним музейним закладом 2012 року.

Європейським жінкам також присвятили музей.

Теми

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.