Спецпроект

Музей жінок ОАЕ відкритий для відвідувачів в Дубаї

Музей, цілком присвячений ролі жінок в історії ОАЕ і їх дійсності, відкрився в Дубаї.

Про це пише Обозреватель.

Музей розташований в районі Дейра недалеко від "золотого" ​​ринку, і таке місце розташування не випадкове. "Я народилася і виросла в цьому районі, але зараз вже ніхто не пам'ятає, як він виглядав раніше. Зараз це просто ринок. Тут відчувається дух минулого, який чекає, щоб хтось встановив з ​​ним зв'язок", - зазначила засновниця музею, Рафія Обаїд Губаш, яка займалася його створенням протягом п'яти останніх років.

Серед експонатів - традиційні прикраси жінок ОАЕ, кухонне начиння, парфуми і косметика, художні роботи, що допомагають уявити, як виглядало і виглядає зараз приватне життя еміратських жінок. У музеї можна побачити рідкісні фотографії та документи, що свідчать про роль жінок у політичному житті з самих національних витоків. Завдяки виставленим в музеї паспортам можна простежити, як еволюціонувала роль жінки в ОАЕ - від домогосподарки до "лендлорда" (володаря власності).

"Еміратські жінки активні у всіх сферах життя. Вони створюють власний бізнес, беруть участь в угодах з нерухомістю з 1950-х років, а також відіграють важливу соціальну і політичну роль, виховуючи лідерів країни. Вони залучені абсолютно в усі сфери життя", - зазначила Губаш . У музеї також відкрито магазин сувенірів і духів, якими традиційно користуються арабські жінки. Музей працює з суботи по четвер з 9 ранку до 8 вечора. Вхідний квиток обійдеться в 20 дирхамів (близько US $ 5).

У музею непогані перспективи - наприклад, у В'єтнамі аналогічний музей жінок став найбільш відвідуваним музейним закладом 2012 року.

Європейським жінкам також присвятили музей.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.