Спецпроект

Музей морського флоту в Одесі відновлять. ФОТО

Облдержадміністрація взяла на себе відновлення Одеського музею морського флоту. Ремонт згорілого музею обійдеться в 18 мільйонів гривень.

Про це пише Таймер.

Відновити музей за бюджетний кошт пообіцяв заступник губернатора Одеської області Петро Хлицов. 

"Наше завдання - щоб музей заробив в наступному році", - зазначив чиновник.

Замгубернатора також закликав керівників портів допомогти підготувати і зібрати експонати для оновлення колекції музею.

Слід зазначити, що вцілілі експонати були розміщені в музеї Одеського порту.

Будівля музею (Англійський клуб)

Будівля колишнього Англійського клубу, в якому розташовувався музей, згоріла ще в 2005 році.

Наприкінці 2011 року про наміри відновити музей заявляв Одеський морський торговий порт.

Одеський музей морського флоту було створено 1920 року, однак більшість довоєнних експонатів було викрадено під час окупації Одеси у Другій світовій війні. В 1965 році музей відновив свою роботу в будівлі колишнього Англійського клубу на Ланжеронівській вулиці і працював до пожежі.

У 2007 році взагалі з'явилася ініціатива передати будівлю у приватні руки під закритий клуб. Громадськістю була організована кампанія проти таких планів. У тому ж році міськрада виділила кошти на здійснення першочергових протиаварійних робіт.

У 2008 році муніципалітет виділив на ремонт пам'ятки архітектури 5 млн грн. За рахунок цих коштів  була відновлена ​​покрівля, укріплений фундамент, замінені перекриття і частково відремонтовано фасад. Після цього фінансування робіт припинилося.

Експозиція музею нараховує понад 100 тисяч виставкових експонатів, серед яких цінні документи та фотографії, ювелірно виконані моделі суден, а також якір віком за 900 років.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.