Спецпроект

Музей Маяковського не дорахувався 52 експонатів

З московського музею Маяковського пропали 52 експоната. Серед зниклих раритетів - особисті речі поета (окуляри, свічник і ін), а також роботи Олександра Родченко (радянського живописця, скульптора, графіка, фотографа, художника театру і кіно).

Про це пише novostimira.com.

Результати перевірки музею Мінкультом трирічної давності були піддані розголосу тільки зараз, коли експозицію зібралися закривати на ремонт.

За словами Світлани Стріжневой, директора музею Маяковського, два предмети були виявлені в одній із зарубіжних колекцій, їх вдалося повернути на батьківщину. Інші 50 зниклих експонатів досі числяться в списку безповоротно загублених.

Всього фонди музею налічують близько 50 000 раритетних предметів, здебільшого - книги, плакати початку століття і газетні вирізки.

Зараз керівництво сховища розглядає питання про перенесення дати початку ремонту на більш пізній термін (імовірно, 2014 рік), через те, що поки не створені гідні умови для зберігання експонатів на час закриття експозиції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.