Спецпроект

Музей Арктики і Антарктики в Петербурзі не хоче віддавати будівлю РПЦ

Керівництво музею висловило свою неготовність задовольнити раптову вимогу РПЦ повернути будівлю колишнього Микільського храму в своє відання.

Про це пише metronews.ru.

Директор музею Арктики і Антарктики Санкт-Петербурга Віктор Боярський заявив, що дирекція музею нікому віддавати нічого не буде на тих умовах, які існують зараз.

Нагадаємо, що на розгляд Комітету з міського майна, Російська Православна Церква направила 52 заяви з метою повернення будівель, які колись належали їм, відібраних після революції. Серед іншого в список потрапив музей Арктики і Антарктики, колишня церква Святого Миколая.

Між тим, як зазначає Віктор Боярський, будівля музею знаходиться у федеральній власності, а не міській, у комітет з якої РПЦ подавало заявку. Таким чином, міська влада не може вирішувати долю згаданого будинку.

Директор музею також підкреслив, що, в будь-якому випадку, не готовий віддавати нікому будівлю, якщо для музею не запропонують ніякої альтернативи.

"Ми працюємо тут 75 років. Ми також займаємося вихованням молоді. Адже у нас в країні не тільки РПЦ може цим займатися", - підкреслив Віктор Боярський.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.