Спецпроект

МУЗЕЙ СТУСА ПЕРЕЇЗДИТЬ ІЗ ГОРЛОВКИ У ДОНЕЦЬК

20 грудня в Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Крупської урочисто відкриється літературний музей Василя Стуса.

Про це пише 062.ua.

Приміщення, де буде розміщуватися музей українського поета-правозахисника, об'єднало дві експозиції - Тараса Шевченка і Василя Стуса.

Основою колекції будуть експонати Донбаського історико-літературного музею Стуса: його листи, фотографії, особисті речі поета. Безумовно, особливе місце в експозиції займає друкована спадщина поета. Крім цього, в музеї будуть виставлені видання досліджень літературознавців, наукові статті, твори письменників кола Стуса.

На церемонії відкриття музею очікується присутність сина поета Дмитра Стуса, директора Національного музею Тараса Шевченка та сестри Марії Стус, а також соратників і друзів українського правозахисника.

Раніше музей Стуса розміщувався в Горлівці, де поет працював педагогом в одній з місцевих шкіл. Завідував музеєм ентузіаст Олег Федоров, який, до речі, також був його організатором. Але в минулому році чоловік заявив про істотне погіршення здоров'я і попросив обласну владу прийняти на баланс його дітище. 

Музей отримає бюджетне фінансування.

Василь Стус з'явився на світ 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області. Його родина збідніла під час колективізації і перебралася в Донецьку область.

Все життя Стус активно боровся проти реставрації культу особи за що неодноразово був судимий. 12 січня 1972 він був заарештований з низкою інших українських дисидентів. Суд засудив його до п'яти років табірного ув'язнення в Мордовії та двох років заслання в Магаданській області.

На початку 1980 року правозахисника знову затримали: на цей раз він отримав 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Помер 4 вересня 1985 року. Після його смерті вірші та переклади, написані ним в останні роки, родичам не повернули.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.