Спецпроект

У Сімферополі відкриють "Музей української вишивки" імені Віри Роїк

У Сімферополі на базі Кримського етнографічного музею 14 грудня відбудеться відкриття Музею української вишивки імені Віри Роїк.

Про це пише Крымское информационное агентство з посиланням на прес-службу Міністерства культури АР Крим. 

Музей задуманий в рамках програми створення нових експозиційних брендів на основі зібраних колекцій і включає три виставкові майданчики. У тому числі: меморіальну кімнату Віри Роїк, яка ознайомить з біографією, творчістю і громадською діяльністю майстрині, змінну експозицію робіт сучасних кримських вишивальниць - учениць Віри Роїк та майстринь вишивки в різних техніках та матеріалах, а також зал "Історії української вишивки", де вперше буде показано весь процес старовинного виробництва тканини в домашніх умовах і перетворення її у готовий виріб.

При цьому на базі музею будуть проводитися заняття зі студентами-істориками, дизайнерами, етнографами, а також організовані майстер-класи з навчання вишивці та обміну досвідом.

Постанову про створення Музею української вишивки імені Героя України, заслуженого майстра народної творчості України Віри Роїк було прийнято на пленарному засіданні сесії Верховної Ради Криму 18 травня 2011 року.

Віра Роїк (1911-2010) - народилася в Полтавській області. У Криму жила з 1952 року. Була відомою збирачкою і берегинею народної вишивки, членом різних організацій, вишивальниця. Роботи Віри Роїк експонуються в 40 музеях різних країн світу.

Теми

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.