Спецпроект

АНОНС: Музей Івана Гончара запрошує на вечорниці

У столичному Музеї Івана Гончара сьогодні відбудуться вечорниці на Андрія.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на дирекцію музею.

"Андріївські вечорниці - свято неодруженої молоді - відбувалися найчастіше напередодні, увечері 12 грудня, а подекуди й на самого Андрія - 13 грудня. Головними мотивами свята були ворожіння на майбутню долю та обряд кусання Калити. Ворожінням займалися переважно дівчата; вони ж гуртом і випікали Калиту (сонцеподібний корж з діркою посередині). Його підвішували на стрічці, і кожний хлопець, під'їжджаючи на коцюбі, мав спробувати відкусити від нього шматок. При цьому присутні намагалися розсмішити "пана Коцюбинського" і, якщо засміється, "писали" сажею по обличчю. Цього вечора парубоцька ватага робила "шкоду" тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння", - розповідається про цікаву традицію у прес-релізі.

 

Музей, що знаходиться на вулиці Лаврській, склав різноманітну програму, аби відвідувачі відчули всю особливість цього свята. Це майстер-класи (18:30- 20:00) з ліплення вареників, вив'язування традиційних українських жіночих головних уборів, виплітання українських жіночих зачісок, "гуляння макогона у макітрі з маком" від Петра Гончара, "під'їжджання на коцюбі від "пана Калитинського" - Сашка Лірника, випробовування для парубків танцями від гурту "Баламути". А також - ворожіння на дівочу долю від гуртів "Рожаниця" та "Кросна" (19:30-20:30), кусання калити і казки від Сашка Лірника (20:30-21:00). Забава, танці, гостина розпочнуться о 21:00.

"Кличемо вас на вечорницях гуляти, Андрія справляти, на дівочу долю ворожити, щоб в дівках не ходити. Ще й на коцюбі стрибати - Калиту кусати", - припрошують організатори свята.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.