Чиновники-пошуковці обговорили добудову Биківні тощо

В Києві відбулося підсумкове засідання державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабміні.

У засіданні взяли участь більше 20 представників центральних державних органів та відомств - від Мінрегіонбуду до нацкомітету Товариства Червоного Хреста, повідомляє кореспондент ІП.

"Зараз Комісія активно працює, - зазначив перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Олександр Аліпов. -  І як результат – сьогодні говоримо про перші читання закону України "Про проведення пошуку і впорядкування поховань жертв воєн та політичних репресій і увічнення їх пам’яті".

Першу редакцію проекту Закону засіданням було вирішено прийняти за основу і спрямувати її на широке громадське обговорення, для внесення  зауважень і пропозицій.

"Значним досягненням Комісії за 2012 рік є також боротьба з мародерами, з явищем "чорної археології", - додав чиновник. - Таким чином пошуковий рух нарешті почав цивілізовуватися".

За словами секретаря комісії Ярослава Жилкіна, робота органу також уключала організацію численних розвідок та експедицій, пошукових робіт територією України, перепоховання загиблих, впорядкування та благоустрій місць поховань".

За його словами, на місці Корюківської трагедії (Чернігівська область) було досліджено 46 об’єктів та виявлено останки 230 мирних жителів, серед яких в основному – жінки, діти та літні люди.

Роботи з пошуку останків, ексгумації та перепоховання, а також благоустрою пам’ятників та меморіалів були здійснені в різних районах Волинської, Закарпатської, Одеської, Донецької  та інших областей України.

Роботи з пошуку загиблих і благоустрою місць поховань проводяться і на території Польщі, де протягом 1944-1946 років були переселені близько 500 тисяч українців.

Учасники засідання також обговорили ситуацію зі спорудженням центральної частини меморіалу жертв тоталітаризму на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".

За словами головного архітектора проекту меморіалу Лариси Скорик, для завершення центральної частини меморіалу необхідно ще 20 мільйонів гривень:

"У той час, коли поляки активно розбудовували свою частину, ми не мали достатнього фінансування. У нашому розпорядженні було 10 мільйонів гривень, тоді як повний кошторис центральної частини меморіалу складав 38,8 мільйонів гривень. Таким чином, до відкриття заповідника ми змогли викарбувати лише частину імен закатованих там у роки репресій".

Під час засідання також обговорили створення в Україні програмного продукту "Централізований банк даних жертв війни та політичних репресій" та питання відновлення інтернаціонального кладовища часів Першої світової війни на території міста Ужгород Закарпатської області.

"Відкриття відновленої заповідної території заплановано на 2014 рік, до 100-річчя від початку Першої світової війни, - зазначив секретар Закарпатської регіональної комісії з питань увічнення памяті жертв війни та політичних репресій Володимир Дупелич. - Цей захід має велике міжнародне значення, адже на кладовищі поховані громадяни 11 країн сучасної Європи".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.