Спецпроект

У столичному музеї показують ширми з гранатами і оголеними дівчатами. ФОТО

На цьому тижні в Музеї історії Києва представили нову виставку "Art & Wood". Це практичні, побутові арт-об'єкти - стільці, ширми, скрині, які розписали українські митці.

Про це пише gazeta.ua.

Проект стартував рік тому. "З кожним із художників ми обговорювали, кому з яким об'єктом цікаво працювати, - розповідає про задум виставки Маріанна Джулай, куратор проекту" Art & Wood ". - Я розробила основні ескізи побутових речей - стільців, ширм, столиків, тумбочок, ящиків. Замовили їх у столярній майстерні. Це прості дерев'яні меблі класичних форм ".

фото Олексій Белюсенко

Далі художники на свій смак їх оформляли. Крім ширм, стільців і скринь на виставці показують авторську кераміку, живопис, графіку. Сам проект - це експеримент на грані мистецтва і дизайну. Тут можна побачити мінімалістичні, функціональні стільці і ширми з пластинками. Або розписані пейзажами або декоровані під телевізор скріни, розмальовані торшери і футуристичні скульптури.

"Всі художники дуже не схожі один на одного. Наприклад, Алла Жмайло зробила в ширмі невеликі дірочки і через них нанизувала з тонкої соломи мереживні візерунки. Ширма Олексія Белюсенко із зображеннями оголених дівчат. Дуже витончена робота. Є і дуже "соковита" за кольором - ширма з гранатами. Зроблена в істинно грузинському колориті", - додає Маріанна Джулай.

фото Олексій Белюсенко

У виставці взяли участь 19 художників: Марта Базак, Олексій Белюсенко, Леонід Бернат, Груша (Григорій Столбченко), Ігор Єлісєєв, Ірина Єремєєва, Алла Жмайло, Неллі Ісупова, Сергій Козак, Надія Козак, Тетяна Кисельова, Олексій Малих, Оксана Попінової, Олена Придувалова, Тетяна Рубльова, Іван Семесюк, Борис Фірцак, Давид Шарашидзе.

Тут показують роботи з попередньої колекції і зовсім нові, створені спеціально для цієї виставки.
Музей знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 7. Виставка триватиме до 14 грудня.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.