Спецпроект

На Рівненщині створять музей Леоніда Кравчука

Ініціатива створити президентський музей йде від місцевої влади. Проте коштів на такий музей наразі немає, тому фінансування обіцяють передбачати уже в наступному році.

Про це пише Рівненська газета

Ще влітку із відповідною ініціативою та зверненням до Рівненської обласної ради звернулися Рівненська райдержадміністрація та Рівненська районна рада.

 

У своєму зверненні вони просили обласну владу виділити кошти на фінансування робіт зі створення історико-меморіального центру "Батьківщина Першого Президента України" на території Великожитинської сільської ради.

 

Цю культурну ініціативу підтримали, проте, як відзначив один з членів постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності, ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник, такий центр бажано присвятити не лише Леоніду Кравчуку, а й іншим видатним особистостям - уродженцям Рівненського краю.

 

За словами голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури та духовності Світлани Левицької, наразі немає змоги профінансувати цей проект через те, що зміни до бюджету уже внесені. Водночас є можливість передбачити кошти у бюджеті на 2013 рік.

 

Перший Президент України, Леонід Кравчук, народився у селі Великий Житин 10 січня 1934 року. Там пройшло його дитинство, шкільні роки і донині залишилася хата його батьків.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.