Путін заявив Пересу, що найбільше від Другої світової постраждали росіяни

Президент РФ Владімір Путін зазначив під час відкриття Музею толерантності в Москві, що більшість жертв, які СРСР зазнав у боротьбі з нацизмом, припала на Росію.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

Путін нагадав, що зовсім недавно в Ізраїлі відкрився пам'ятник бійцям Червоної армії.

Радянський Союз, додав президент РФ, "зазнав великих жертв під час Великої Вітчизняної війни і більшість припала на російський народ".

У свою чергу президент Ізраїлю Шимон Перес подякував Путіну за ставлення до своєї країни і свого народу.

"Я приїхав сюди, щоб сказати вам спасибі, - сказав Перес. - Я сподіваюся також упевнений, що Росія і в майбутньому не дасть місця расизму і ненависті".

Він підкреслив, що Радянський Союз у боротьбі з нацизмом завдав вирішального удару. "Будь-яка порядна і чесна людина повинна сказати спасибі Росії і повинна віддати честь Червоній Армії, яка проявила небачену мужність у вкрай важкий період", - сказав Перес.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

У листопаді 2010 року Шимон Перес закликав українців не вивчати історію, а дивитися в майбутнє.

В лавах Червоної Армії воювали близько 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Загалом у роки Другої світової війни Україна втратила близько 13 млн населення. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.