Спецпроект

У Судаку і Феодосії будуть створені морські музеї

У Судаку і Феодосії з'являться морські музеї Криму, які будуть працювати як філії Чорноморського центру підводних досліджень.

Про це пише Крымское информационное агентство.

Голова Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк повідомила агентству, що вже є домовленності про те, що в Судаку на базі Судакського історичного музею буде перший Морський музей Криму. "Зараз ми ведемо переговори і відчуваємо повну підтримку Феодосії, вірогідно, це буде на базі дачі Стамболі. Там буде друга філія, це буде другий музей. Вони будуть різнопланові", - зазначила Лариса Опанасюк.

Голова рескому додала, що КРУ "Чорноморський центр підводних досліджень" вже зареєстровано, призначений директор, штат із 30 осіб буде включати науковців та інженерів.

Нагадаємо, Верховна Рада Криму у вересні прийняла рішення про створення Чорноморського центру підводних досліджень. Він призначений для проведення підводних досліджень, здійснення наукової та технічної експертизи, паспортизації підводних об'єктів, організації підводного туризму тощо.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.