Спецпроект

В'ячеславу Кулінічу запропонували партизанську славу замість Київської фортеці

В. Кулінічу, який був звільнений 17 липня 2012 року з посади директора Київської фортеці, а тепер в судах відстоює незаконність цього звільнення, КМДА запропонувала мирову угоду - визнати наказ про його звільнення не дійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці.

Про це йдеться в пропозиції, яка надійшла до В. Кулініча від представників КМДА, повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"КМДА погодилась визнати наказ про звільнення Кулініча недійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці. Натомість КМДА пропонує йому посаду директора Музею партизанської слави. Всі ми знаємо, чим небезпечним є звільнення Кулініча з посади директора фортеці. Адже сам він є її захисником, який неодноразово відстоював у судах право на існування фортеці саме як цілісного майнового комплексу", - зазначив О. Бригинець.

Депутат також додав, що на сьогодні не вирішеним залишається питання з квартирою, яку голова КМДА О. Попов подарував В. Кулінічу до Дня працівника культури. Як підтвердили в ГУ житлового забезпечення, зазначена квартира знаходиться в розпорядженні ГУ культури, і питання щодо надання житла необхідно вирішувати саме з ним. Але житло В. Кулініч до цього часу так не отримав.

"Я переконаний, що незалежно від того, яку посаду обійматиме В. Кулініч, незалежно від того, хто винен в конфлікті - КМДА чи сам Кулініч - місто зобов’язане надати вже урочисто вручену йому квартиру", - наголосив О. Бригинець.

Як відомо, В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

У жовтні повідомлялося, що київська влада пішла на мирову угоду з Кулінічем.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.