Спецпроект

В'ячеславу Кулінічу запропонували партизанську славу замість Київської фортеці

В. Кулінічу, який був звільнений 17 липня 2012 року з посади директора Київської фортеці, а тепер в судах відстоює незаконність цього звільнення, КМДА запропонувала мирову угоду - визнати наказ про його звільнення не дійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці.

Про це йдеться в пропозиції, яка надійшла до В. Кулініча від представників КМДА, повідомляє голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"КМДА погодилась визнати наказ про звільнення Кулініча недійсним, якщо він відмовиться від посади директора Київської фортеці. Натомість КМДА пропонує йому посаду директора Музею партизанської слави. Всі ми знаємо, чим небезпечним є звільнення Кулініча з посади директора фортеці. Адже сам він є її захисником, який неодноразово відстоював у судах право на існування фортеці саме як цілісного майнового комплексу", - зазначив О. Бригинець.

Депутат також додав, що на сьогодні не вирішеним залишається питання з квартирою, яку голова КМДА О. Попов подарував В. Кулінічу до Дня працівника культури. Як підтвердили в ГУ житлового забезпечення, зазначена квартира знаходиться в розпорядженні ГУ культури, і питання щодо надання житла необхідно вирішувати саме з ним. Але житло В. Кулініч до цього часу так не отримав.

"Я переконаний, що незалежно від того, яку посаду обійматиме В. Кулініч, незалежно від того, хто винен в конфлікті - КМДА чи сам Кулініч - місто зобов’язане надати вже урочисто вручену йому квартиру", - наголосив О. Бригинець.

Як відомо, В'ячеслав Кулініч був звільнений у липні цього року за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

При цьому КМДА позбавила директора квартири, яку йому виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи діяльність Кулініча з захисту пам′яток історії.

У жовтні повідомлялося, що київська влада пішла на мирову угоду з Кулінічем.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.