Спецпроект

В Москві єврейську історію покажуть в 4D, а російську - очима євреїв

В Москві 11 листопада в приміщенні Бахметьєвського автобусного парку відкриються Єврейський музей та Центр толерантності.

Про це пишуть Известия.

Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної традиції.

Відкриваються одразу дві установи - музей і Центр толерантності. Перший доверху начинений передовими інтерактивними технологіями. Звична "колекція предметів" теж є, але не вона лежить в основі експозиції.

Частиною експозиції стане сам відвідувач, без нього музей не запрацює. Глядач підійде - включиться світло, запуститься відео. Якщо він не натисне кнопку на експозиційному столі - він не запрацює. Артефакти тільки підтримують виставку.

З музею можна перейти в Центр толерантності. Центр навчальний: через фільми і лекції на платформі діалогу різних культур будуть виховувати повагу до людей різних релігій і фізичних здібностей. У центрі також розроблені програми для дорослих, курси підвищення кваліфікації для вчителів.

Для центру спеціально створені конфліктні ролики. Організатори пояснюють: в них спочатку все здається ясним: "свої", "чужі", "міські", кавказці. А потім виявляється, що від чужинця щось залежить у твоєму житті. Наприклад, він хірург і повинен зробити твоїй мамі операцію; його вбили в міжнаціональній бійці, і операцію робити нікому. При обговоренні цього сюжету стає ясно, що люди по-різному сприймають будь-яку ситуацію в залежності від кількості знань про неї. Творці центру переконані, що нетолерантність - завжди наслідок нестачі інформації. У лекторії перед кожним слухачем iPad, він дозволяє активно брати участь в обговоренні.

Історична частина музею починається "від витоку" - від створення всесвіту. Потім розповідають про поширення євреїв по всьому світу після руйнування Першого і Другого храмів, про життя в Російській імперії в XVII-XVIII століттях і в кінці XIX - початку XX століття, революції, радянський період до війни, Велику Вітчизняну, післявоєнний час і нинішній. Біблійна історія стала темою 4D-кінозалу: крім об'ємного зображення відвідувачі відчувають вібрацію крісел, вітер, їх може обдати паром.

Коли в Федерації єврейських громад створювали музей, з'ясували, що з XVIII століття розповідати доведеться фактично не історію євреїв, а історію Росії.

Цей музей - історія Росії крізь призму єврейського досвіду. У XIX-ХХ століттях історія євреїв Росії - це на 95% історія Росії: у них не було своїх анклавів, вони не жили в рамках своєї традиції.

Періоду Великої Вітчизняної війни присвячена найбільша експозиція, вона включає танк Т-34 і літак По-2 в натуральну величину.

На музей і центр не витрачено жодної копійки бюджетних грошей. Приватну установу будували на приватні пожертвування.

Крім постійної і тимчасової експозицій при музеї буде бібліотека, магазин, науковий центр, конференц-майданчики, дитячий центр і кошерне кафе. Перший "тимчасовий" проект - московські євреї в фотороботах Павла Самохвалова.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.