Спецпроект

Національний художній музей утеплюється заради експонатів

У Національному художньому музеї готуються до зими - міняють вікна, утеплюють горищні приміщення. Такі заходи необхідні для того, щоб зберегти в приміщеннях стабільну температуру для унікальних експонатів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

У лютому цього року 17 старовинних ікон (деяким з них близько 500-600 років) зіпсувалися під час лютих морозів. Як виявилося, в найхолодніші дні температура в приміщеннях, де зберігалися експонати, не піднімалася вище 8-10 градусів (комфортна температура 17-18 градусів тепла). У підсумку на дошках здулася фарба, а деякі просто тріснули. Ікони відправили на реставрацію, однак гарантій їх повного відновлення фахівці не давали.

Врешті решт ікони вдалося врятувати, але вони зазнали серйозних руйнувань, тому поки не ясно, на скільки реставрація продовжила їм життя. 

 

Наразі в музеї закінчується практична робота по забезпеченню гідних умов для роботи в зимовий період. Тут підготували теплоізоляційний матеріал для горищних приміщень, щоб в будівлі зберігалася певна температура. Музей має дуже велику проблему - тут дуже спекотно влітку і холодно взимку, а картинам потрібна стабільна температура. Теплоізоляція горища та даху допоможе зберегти певний клімат в будівлі.

Ці роботи завершать уже до кінця року. У планах - заміна аварійних водопровідних труб до того, як настануть холоди. Також йдуть підготовчі роботи з утеплення та заміни стекол на вікнах. До кінця року в музеї планують налагодити нормальну роботу вентиляції в реставраційній майстерні та відремонтувати робочі приміщення. У майстернях працюють з токсичними матеріалами, тому в цих приміщеннях вентиляція просто необхідна. При цьому важливо не допустити розповсюдження запахів по всіх приміщеннях музею, особливо в зимовий період. У планах музею - облицювання стіни будівлі і установка захисних козирків над входом, де вже обвалилася значна частина штукатурки і близько 15 кілограм облицювального матеріалу.

Чекають ремонтні роботи і на бібліотеку, де грибок на стінах загрожує "з'їсти" раритетні фоліанти.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.