Спецпроект

Національний художній музей утеплюється заради експонатів

У Національному художньому музеї готуються до зими - міняють вікна, утеплюють горищні приміщення. Такі заходи необхідні для того, щоб зберегти в приміщеннях стабільну температуру для унікальних експонатів.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

У лютому цього року 17 старовинних ікон (деяким з них близько 500-600 років) зіпсувалися під час лютих морозів. Як виявилося, в найхолодніші дні температура в приміщеннях, де зберігалися експонати, не піднімалася вище 8-10 градусів (комфортна температура 17-18 градусів тепла). У підсумку на дошках здулася фарба, а деякі просто тріснули. Ікони відправили на реставрацію, однак гарантій їх повного відновлення фахівці не давали.

Врешті решт ікони вдалося врятувати, але вони зазнали серйозних руйнувань, тому поки не ясно, на скільки реставрація продовжила їм життя. 

 

Наразі в музеї закінчується практична робота по забезпеченню гідних умов для роботи в зимовий період. Тут підготували теплоізоляційний матеріал для горищних приміщень, щоб в будівлі зберігалася певна температура. Музей має дуже велику проблему - тут дуже спекотно влітку і холодно взимку, а картинам потрібна стабільна температура. Теплоізоляція горища та даху допоможе зберегти певний клімат в будівлі.

Ці роботи завершать уже до кінця року. У планах - заміна аварійних водопровідних труб до того, як настануть холоди. Також йдуть підготовчі роботи з утеплення та заміни стекол на вікнах. До кінця року в музеї планують налагодити нормальну роботу вентиляції в реставраційній майстерні та відремонтувати робочі приміщення. У майстернях працюють з токсичними матеріалами, тому в цих приміщеннях вентиляція просто необхідна. При цьому важливо не допустити розповсюдження запахів по всіх приміщеннях музею, особливо в зимовий період. У планах музею - облицювання стіни будівлі і установка захисних козирків над входом, де вже обвалилася значна частина штукатурки і близько 15 кілограм облицювального матеріалу.

Чекають ремонтні роботи і на бібліотеку, де грибок на стінах загрожує "з'їсти" раритетні фоліанти.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.