Спецпроект

В Мадриді відкрили бар-музей

Іспанська столиця представила увазі туристів і місцевих жителів бар-музей з незвичайною назвою "Мадрид мене вбиває". Задумка ця для тих, хто відчуває ностальгію, цікавість і інтерес до незабутнього руху під назвою "Мадридська сцена".

Про це пише Високий Вал

 

Цей рух було утворено в сімдесятому році минулого століття відразу після смерті Франко і став культурною подією.  

Новий заклад займає площу в 200 кв.м., на яких можна насолодитися експозицією, що включає безліч унікальних предметів, які пов'язані зі спогадами періоду 70-х років.

Предмети розкажуть про знаменитих художників, поетів, музикантів, дизайнерів, фотографів, які мали важливе значення в історії іспанської культури. Виставка представлена ​​музичними інструментами, фотографіями та картинами.

Крім експозиції, в закладі розміщуються два бари і сцена. На великих моніторах постійно транслюються записи, що розповідають про епоху культурної революції, завдяки яким відвідувачі можуть здійснити подорож у часі.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.