Спецпроект

Музей Історії польських євреїв створив базу юдаїки

Центральна база юдаїки - це Інтернет-база даних, яка надає доступ до інформації про пам'ятки і документах. Раніше ці матеріали перебували в різних колекціях Польщі та світу.

Про це повідомляє JuwishNews.

Музей Історії польських євреїв створив Центральну базу юдаїки, який містить: фоліант XVIII в. князя Кароля Радзивілла про призначення рабина, вивіску дантиста з Варшавського гетто, довоєнні талони на мацу, ханукальні лампи, устілка для черевиків, виготовлена ​​з фрагмента Тори.

Клезмерська гітара з випаленої на ній зіркою Давида і краватка Владислава Шпільмана, фоліанти XVI в., Програму концертів Cafe-BarZachętaв 1940 року і багато іншого.

 

Відвідувачі Інтернет-бази юдаїки зможуть ознайомитися з творами мистецтва з надзвичайно багатої колекції Єврейського історичного інституту: Мауріціо Готтліба, Вільгельма Вахтеля і Самуїла Гіршенберга, а також знаменитою Берлінської колекції.

Тепер користувачі Інтернету зможуть прочитати описи та побачити фотографії більше 3 тисяч об'єктів з колекції Музею Історії польських євреїв і Єврейського історичного інституту ім. Еммануїла Рінгельблюма, співробітники якого виступили партнерами у створенні цього унікального проекту.

Це ніде раніше не експоновані пам'ятні предмети, що мають величезне історичне та сентиментальне значення - свідоцтво про тисячолітню історію життя євреїв на польських землях.

Співробітники музею будуть раді співпраці з іншими установами та музеями, які містять предмети юдаїки в своїх колекціях. Наразі йдуть переговори з Генеральною дирекцією держархівів, Археологічним музеєм, а також з Історико-археологічним музеєм у місті Островець Свентокшиски.

Навесні 2013 року в базі з'являться перші об'єкти з іноземних колекцій.

23 жовтня поточного року Музей Історії польських євреїв підписав договір про співпрацю з Єврейським науковим інститутом YIVO, заснованим у 1925 році у Вільнюсі, з 1940 року Інститут розташовується в Нью-Йорку. У його архіві знаходиться 24 млн. одиниць, в т.ч. манускрипти, документи, фотографії, звукозапису, твори мистецтва, плакати та інші артефакти.

Більше 70 років колекція YIVO не була доступна європейцям, тепер, завдяки договору між Музеєм Історії польських євреїв і YIVO. Проект фінансується на кошти Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.