На Одещині перепоховали воїнів Червоної армії. ФОТО

На меморіалі Слави в селі Іллінка Біляївського району Одеської області урочисто перепоховали сімох червоноармійців, знайдених у цій місцевості. Встановити їхні імена неможливо, оскільки попереднє поховання сплюндровано "чорними археологами".

Церемонія відбулася в рамках виконання бюджетної програми Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

"Сьогодні ми стали свідками перепоховання бійців Червоної Армії і разом з тим – відданої нашим захисникам шани і памяті, - зазначив  заступник голови ОДА Дмитро Волошенков. - Присутність на церемонії учнів Іллінської школи говорить про правильний підхід до виховання молоді та продовження наших традицій".

 

Знайдені бійці Червоної Армії, ймовірно, загинули під час оборони Одеси від нацистів у 1941-му. Оборонна операція військ Окремої Приморської армії та Чорноморського флоту  тривала 72 дні. Радянські війська, що обороняли місто, стримували значні сили німецько-румунських військ, завдавши їм значних втрат.

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 року контролювати всю акваторію Чорного моря.

Місцеві жителі розповіли, що радянські бійці були знайдені ще наприкінці 1990-х років так званими "чорними копачами” під час несанкціонованих земляних робіт у лісосмузі. Останки перепоховали у стихійні могили, які ніяк не позначили.  

Всі фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

На жаль, встановити особи знайдених солдатів неможливо. Особисті речі та інші предмети, які могли б вказати на особи загиблих, очевидно, були вкрадені мародерами.

Під час ексгумації поруч з останками були знайдені лише стріляні гільзи набоїв до радянської гвинтівки Мосіна, а також – залишки протигазу та зіпсована іржею сірничниця.

"Це перше з трьох запланованих на найближчий час в Одеській області поховань радянських солдатів, що відбувається за рахунок бюджетної програми пошуку та перепоховання воїнів, - повідомив Олег Захаров, представник ТОВ "Спеціалізована установа "Військові меморіали", що виступало генеральним підрядником робіт. 

За словами Захарова, роботу з пошуку солдатів, перепоховань, впорядкування місць поховань підтримує Міністерство регіонального розвитку.

"Приємно, що керівництво області йде назустріч у питаннях увічнення та збереження пам’яті про загиблих, - зазначив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Ярослав Жилкін. - Одеська область є одним із центрів пошукового руху та воєнно-історичної роботи в Україні".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.