У заповіднику "Битва за Київ" біля Межигір'я з'явився важкий танк. ФОТО

Експозиція під відкритим небом Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 р." поповнилась новим експонатом - 48-тонним важким танком ИС-3.

Про це повідомляє прес-служба заповідника.

Дирекція музею виносить подяку начальнику Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковнику Замані В.М., а також місцевим чиновникам.

ИС-3 - радянський важкий танк часів Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні її дні, тому він не встиг взяти в ній участь.

Танк прибув у заповідник не своїм ходом

Індекс "3" позначає третю серійну модель важких танків серії "Йосип Сталін" (1943-1953 рр.).  За характерну форму лобової частини корпуса танкісти називали ИС "щукою". Створення цього танку почалось наприкінці літа 1944 року.

 Аналогічний ИС-3 із Національного університету оборони в Києві. Фото: relicfinder.info

Саме ці бойові машини в кількості 52 штук 7 вересня 1945 року прийняли участь в Берлінському параді союзних військ на честь перемоги в Другій Світовій війні у складі частин Червоної Армії. Цей танк дуже вразив західних союзників СРСР.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.