Спецпроект

До Москви привезли виставку, присвячену міфу про Чарлі Чапліна

До московського Мультимедіа Арт Музею привезли виставку про людину, завдяки якій "в XX столітті кінематограф став мистецтвом" - Чарлі Чапліна. Таке визначення актор, сценарист і режисер отримав в 1972-му році, коли його нагороджували почесною статуеткою "Оскар" за внесок у розвиток кіно.

Про це пишуть РИА-новости

На виставці представлено дві сотні фотографії з приватних архівів та архівів кінокомпаній, афіші та обкладинки журналів, кінокадри, що дають уявлення про його найзначніші роботи і перші короткометражки, і рідкісна сімейна хроніка, яка дозволяє наочно переконатися, що світ маленького бродяги в капелюсіі з кумедними вусиками був куди більше звичного екранного образу.

Створював експозицію Сем Стурдза, директор Музею Д'Елізе в Лозанні - той самий, що робив тут же, в Мамма, виставку "Фелліні Гранд-парад". Черговість насправді була іншою, розповів куратор виставки: спочатку з'явилася про Чарлі Чапліна, вперше показана в Парижі, а потім, як продовження теми кіно - посвята майстру італійського неореалізму.

Експозиція, яка охоплює всі періоди творчості Чапліна, побудована не хронологічно, а тематично - перший зал, де розмістилася виставка, поділений на розділи "Створення персонажа", "Слава", "Хореографія руху" і "Чаплін за роботою".

Друга частина експозиції, що наближається до Чапліна-особистості, складається з тем "Переконання" і "Мова".

Перша виставка розповідає про політичні і суспільних поглядах Чапліна, що відбилися в кіно і на від'їзді з США, друга - про стосунки актора зі звуковим кіно і про те, як його герой заговорив і заспівав. Сталося це далеко не відразу: з появою звуку Чаплін довго не відходив від звичної манери і тільки у фільмі "Великий диктатор" глядачі вперше почули його голос.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.