Спецпроект

Тетріс визнали сучасним мистецтвом

Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку придбав 14 відеоігор, серед яких Tetris, The Sims, Pac-Man і інші, назвавши їх мистецтвом і блискучими зразками інтерактивного дизайну.

Про це пише "Івона".

Ігри стали частиною нової колекції відділу архітектури та дизайну. У березні 2013 року відкриється присвячена їм виставка.

У першу частину колекції увійшли Pac-Man (1980), Tetris (1984), Another World (1991), Myst (1993), SimCity 2000 (1994), Vib-Ribbon (1999), The Sims (2000), Katamari Damacy ( 2004), EVE Online (2003), Dwarf Fortress (2006), Portal (2007), flOw (2006), Passage (2008) і Canabalt (2009).

Всього музей планує зібрати близько сорока найменувань. Передбачається, що до колекції додадуться такі ігри, як Spacewar! (1962), Super Mario Bros. (1985), Grim Fandango (1998) і Minecraft (2011).

Як зазначила куратор відділу Паола Антонеллі, вибрані відеоігри, безумовно, є мистецтвом і блискучими зразками інтерактивного дизайну. За її словами, відбір ігор проводиться за основними критеріями, якими фахівці керуються при створенні багатьох колекцій. Вони враховують історичну та культурну цінність об'єкта, естетичну складову, функціональний пристрій, інноваційні технології. 

Для того, щоб скласти список з 40 відеоігор і придбати їх, музей працював з експертами з різних областей, наприклад юристами, істориками та арт-критиками.

Найближчим часом в США пройдуть виставки, присвячені іграм, ще в двох музеях - в Museum of the Moving Image і Smithsonian American Art Museum.

Нагадаємо, що в травні 2011 року Національний фонд підтримки мистецтв офіційно визнав відеоігри видом мистецтва.

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.