Спецпроект

В харківському "Боммері" буде музей

В рамках V Міжнародного фестивалю «Харьковская сирень» в кінотеатрі «Боммер» планується відкрити Музей історії кіно міста Харкова.

Про це пише Городской дозор.

 

Такими планами поділилася співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень", начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

"Кінотеатр "Боммер" має давню історію, яка пов'язана з кіно в місті Харкові. Брати Боммер - чудові люди, вони залишили нащадкам таке чудове місце, якому на сьогоднішній день необхідне нове дихання, нові креативні проекти для того, щоб воно було справжнім центром інтелектуального кіно. Тут має бути місце, де ми могли б перегорнути сторінки історії харківського кінематографа, які пов'язані і з ім'ям Федецького, і з іншими іменами. По праву фотографії та копії знімків Альфреда Федецького займуть своє місце в експозиції, яка буде розповідати про історію кіно в місті Харкові", - зазначила вона.

За словами Вікторії Маренич, також під час V Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень" в цій будівлі на вул. Полтавський шлях проводитимуться зустрічі зі знаменитостями і майстер-класи відомих режисерів.

Також V кінофестиваль "Харьковская сирень" подарує місту ще кілька пам'яток історії кінематографа.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.