Спецпроект

В Інституті нацпам'яті вивчали роботу музею "Тюрма на Лонцького"

В Києві відбулася наукова конференція "Національна пам’ять: соціокультурний та духовний вимір", організована Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та Українським фондом культури.

Предметом наукової дискусії на конференції в УІНП стали особливості практик вшанування пам’яті та їхній вплив на формування моральних цінностей у музеї "Тюрма на Лонцького" (Львів). Як відомо, музей розташовано у споруді, в якій містилися каральні апарати тоталітарних режимів - НКВД-КГБ і Гестапо.

Історик Ігор Дерев’яний відзначив, що інтерпретація матеріалів експозиції музею ставить наголос на екзистенційних проблемах світового рівня.

"Факти злочинів проти людства зазвичай викликають негативні емотивні відчуття, але з іншого боку, приклади та масштаби терору мотивують до розуміння цінності людського життя та цінності свободи у всіх її проявах, — пояснює історик. — Історичний досвід сьогодення, на котрий мають вплив розсекречені та відомі факти терору, нівеляції прав і свобод людини, засудження тоталітарних ідеологій світовою спільнотою, засвідчують всепереможність добра (жертв в ім’я незалежності та свободи) над злом (тортурами, окупацією, смертю, поневоленням)". 

Ірина Когут, експерт-соціолог Центру досліджень визвольного руху, основну увагу закцентувала на переході від традиційних комеморативних практик, таких як екскурсія та експозиція, до нових інтерактивних, які передбачають взаємодію між учасниками — музейними працівниками та гостями установи.

Дослідниця розглядає приклади поєднання заходів музею як місця пам’яті і як музею-меморіалу.

"Церемонії вшанування пам’яті взаємодіють між собою, витворюючи нову комеморативну практику, яка поєднує у собі культурне і соціальне та є культурною інновацією, що пришвидшує процес реконструкції", — зауважує історик.

Більше про музей НКВД-КГБ і Гестапо читайте за темою "Тюрма на Лонцького"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.