"Регіонали" продовжують просувати пам'ятник Столипіну в Києві

У Києві відкрилася документальна виставка пам'яті прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна "За сімома печатками: П.А. Столипін і Київ".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа виставці представлені документи, які стосуються 1911-1913 років і пов'язані з перебуванням Столипіна в Києві в зв'язку з підготовкою візиту імператора Миколи II. Частина матеріалів пов'язана з вшануванням пам'яті Столипіна.

За словами організаторів, більша частина документів виставляється вперше.

Загалом на виставці, яка триватиме два місяці в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України в Національному заповіднику "Софія Київська", представлені копії понад 100 архівних документів.

Виставка підготовлена ​​в рамках договору про партнерство і співробітництво між Державною архівною службою України та міжнародним фондом "Единый мир" у справі збереження історичної пам'яті про Столипіна.

За словами голови правління "Единого миру", депутата ВР від Партії регіонів Едуарда Прутніка, фонд буде робити все можливе, щоб відновити пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

"Це відновлення - не стільки данина Петру Аркадійовичу, скільки відновлення епохи, підходів, поглядів, - зазначив Прутнік. - На мій погляд, історична справедливість переможе".

За словами "регіонала", вони хочуть установити монумент біля будівлі Національної опери України.

Як відомо, в січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Пам'ятник Столипіну в Києві знаходився на Хрещатику навпроти міської думи (нинішній Майдан Незалежності). Його встановили в 1913 році, а після Лютневої революції 1917-го революційна маніфестація киян знесла пам'ятник під час іпровізованого "народного трибуналу".

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Народився у Дрездені (Німеччина), був гродненським і саратовським губернатором.

Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями, в тому числі українцями та євреями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Детальніше про "реформаторство" Столипіна і його стосунок до України читайте на ІП в розділі "Тексти"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.