Спецпроект

Голодомором хотіли знищити національну ідентичність - прем'єр Канади

Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер у зверненні з нагоди 79-их роковин Голодомору закликав всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів битих варварським комуністичним режимом Сталіна.

Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті прем'єр-міністра Канади.

“Цієї суботи я запрошую всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей – в основному, йдеться про українців, але також про казахів та росіян, – які загинули під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вчиненого варварським комуністичним режимом Йосипа Сталіна”. – говорить очільник Канадського уряду.

Гарпер пояснює: “Відправляючи політичних лідерів, духовенство та науковців у концтабори, безжально позбавляючи невинних сімей продуктів рослинництва і тваринництва, необхідних для виживання, “совіти” прагнули знищити українську національну свідомість.”

“Але дух українського народу нездоланний. Його сини й дочки вистояли під час цих та інших темних часів для того, щоб стати на ноги і зрештою скинути радянські кайдани, борючись за цінності, які ми шануємо сьогодні: свободу, демократію, права людини і верховенство закону”, – йдеться у звернені.

За словами Гарпера, Канада пишається тим, що має понад мільйон громадян українського походження.

“Багато з них втратили своїх близьких під час цього жорстокого акту злоби, Голодомору, – підкреслив прем'єр. – Наш уряд визнає ці втрати. У 2008 році Канада стала першою країною, яка визнала цю ганебну сторінку в історії людства як акт геноциду, а крім того, була першою західною країною, котра визнала незалежність України.

Два роки тому я мав за честь висловити пошану до жертв Голодомору у меморіалі й музеї у Києві.”

Голова уряду закликав громадян Канади приєднатися до українських канадців під час заходів у пам'ять про жертв Голодомору по всій країні, пом'янути тих, хто загинув під час цієї сумної сторінки історії.

Дивіться також:

2011: історична пам'ять канадських українців у рекламі авто. ВІДЕО

Українці в Канаді - від нашої пшениці до Уейна Ґрецького

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.