УПЦ МП вшановує християн, постраждалих від сталінізму

В Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкрилася виставка “1937 рік: Голгофа Церкви. До 75-річчя подвигу християн, що постраждали під час “Великого терору”.

Про це повідомляє "Укрінформ" із посиланням на організаторів виставки – музей “Православна Україна” Української Православної Церкви і Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

"Пам'ятна виставка створена на основі архівних матеріалів, особистих справ представників репресованого духовенства Києво-Печерської лаври, унікальних фотографій вітчизняних новомучеників: київського митрополита Костянтина (Дьякова), одеського митрополита Анатолія (Грисюка), харківського архієпископа Олександра (Петровського), полтавського архієпископа Феофана (Бистрова), Онуфрія (Гагалюка), священносповідника Олексія Глаголєва та ін. Відвідувачі матимуть нагоду ознайомитися з експонатами зі збірок Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і Музею "Православна Україна" УПЦ", - зазначається в повідомленні.

Відкриття виставки приурочене до Дня пам'яті жертв голодоморів.

"Починаючи з 1929 p., Україна зазнала три хвилі репресій, найбільшу з них – у 1937–1938 рр., - йдеться у повідомленні. - 1937 року в Україні було заарештовано 159,5 тисячі осіб, з них розстріляно 16,5 тисячі".

Власне, Церква як складова суспільства та її представники стали також жертвами сталінського червоного терору.

1932 р. був підписаний декрет, в якому проголошувалося: “До 1 травня 1937 року ім’я Боже має бути забутим на території країни”. Він поклав початок “безбожній п’ятирічці”, в результаті “виконання і перевиконання” якої було заарештовано 40 архієреїв, закрито і знищено 95% храмів.

20 років тому, в 1992 р., відбулася перша канонізація новомучеників і сповідників ХХ століття, які постраждали за віру Христову.

Виставка відбувається з благословення Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України.

Читайте також на цю тему: "Київ новомучеників. Як убивали священників УПЦ"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.