Спецпроект

У Санкт-Петербурзі створюють перший музей стріт-арту

У Санкт-Петербурзі почалося створення першого в місті музею стріт-арту (вуличного мистецтва).

Про це пише travel.ru.

Музей розміститься на території Заводу шаруватих пластиків. В ньому будуть як виставкові зали, так і майданчики під відкритим небом.

 

Фасади будівель заводу, що виходять на Індустріальний проспект і шосе Революції в Санкт-Петербурзі, охороняються Комітетом по державному контролю і охорони пам'яток історії та культури міської адміністрації.

Їх розпис заборонений, в той час як внутрішніми корпусами, за словами авторів проекту, вони можуть вільно розпоряджатися. Для оформлення однієї зі стін на завод вже запросили художників.

Усередині корпусів заводу розташуються клуби, галереї та площадки для театральних і кінематографічних фестивалів. Будівлі орієнтовно відкриються в 2015 році, а повністю розписати простір планують протягом 5-7 років силами російських і міжнародних художників.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.