Спецпроект

В Алмати відкрились одразу чотири відреставрованих музеї

Відразу чотири відреставрованих музеї розкрили свої двері в Алмати - природи, археології, рідкісних книг, історії казахстанської науки. Всі вони знаходяться під дахом "​​Гилим Ордаси".

Про це пише Інтерфакс-Казахстан.

У музеях зосереджені унікальні експонати та матеріали, що розповідають про різні етапи розвитку фауни, культури, науки країни. Кожен з них унікальний по-своєму. До прикладу, Музей природи відображає різноманіття і багатство тваринного світу геологічного минулого Казахстану. Тут заново відновлені і відреставровані скелети гігантського носорога, мамонта, трипалого коня-гіппаріона. У вітринах виставлена ​​копія скелета тарбозавра, створені нові вітринні експозиції по палеозойським, мезозойським хребетним.

У Музеї археології зосереджені матеріали, які ілюструють давню і середньовічну історію держави. Серед них - яскраві, із загальносвітовим значенням, матеріали з розкопок могильників епохи бронзи, знахідки з кераміки, скла і монет з розкопок середньовічних міст Отрар, Тараза, Туркестану, Талгар.

"Відносно молодими є Музей рідкісних книг і Музей історії казахстанської науки, створені два роки тому. Але вони вже змогли завоювати своє місце в музеєзнавстві, оскільки є першими у своєму роді на території країни і на сьогодні не мають аналогів", - говорить генеральний директор РГП «Ғилим Ордас» Роза Карібжанова.

Серед понад 500 експонатів писемної спадщини Музею рідкісної книги є перші видання праць вчених-просвітителів і перші друковані книги казахської усної творчості (з ХVIII-XIX століть до 40-х років ХХ століття). Більше 6 тисяч книг, фотодокументів, особистих речей вчених, просвітителів, героїв зберігає музей історії казахстанської науки.

У музеях планується впровадити нові технології обробки, реставрації та зберігання експонатів. Ведеться робота по їх оснащенню сучасною технікою, мультимедійним обладнанням, що дозволяє отримати найбільш повну інформацію про той чи інший експонат.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.