Спецпроект

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс для молодих дослідників

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецька спадщина". Лауреатів конкурсу чекають путівки на Соловки, призи та публікації робіт.

Про це пише b-port.com.

Для написання робіт пропонується дві номінації: "Спадщина Соловецького монастиря" і "Соловецький архіпелаг в радянський і пострадянський час (XX-XXI століття)". До участі в конкурсі запрошуються молоді дослідники віком до 35 років.

Трьох лауреатів у кожній номінації чекають путівки на Соловки і листи подяки від губернатора Архангельської області. Роботи лауреатів першої премії будуть опубліковані у щорічному "Соловецькому збірнику". Крім того, всі учасники конкурсу отримають дипломи, а автори робіт, особливо відзначених експертною радою, заохочувальні призи.

Конкурс проходить у три етапи, перший з яких - прийом заявок (до 31 січня 2013 року). Другий етап - написання робіт та надання їх в оргкомітет (до 15 листопада 2013 року). На третьому етапі експертна рада підведе підсумки та нагородить переможців.

Конкурс проводиться Соловецьким музеєм-заповідником за підтримки Північного (Арктичного) федерального університету ім. М.В. Ломоносова і уряду Архангельської області.

На думку організаторів, подібні заходи покликані стимулювати інтерес молоді до дослідницької діяльності і до питань регіональної історії, а також підтримати духовні цінності і традиції Російського Півночі.
Ознайомитися з положенням про конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецькі спадщина" можна на сайті Соловецького музею-заповідника.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.