Спецпроект

На пивзаводі влаштують музей сучасного мистецтва. ФОТО

Будівля музею має з’явитись в Києві на вулиці Фрунзе. Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод.

Про це пише УП. Життя.

Цього року в Києві відбувся закритий архітектурний конкурс на проект музею сучасного мистецтва Ігоря Воронова, переможцями якого стали архітектори київської майстерні Zotov & Co.

Зараз на території майбутнього музею розташований старий пивзавод. В занедбаному стані знаходиться не тільки сама будівля, але й уся територія, що її оточує: там дуже багато різних споруд, підвалів, напівпідвалів, антресолей.

Проект Музею сучасного мистецтва

Саме тут конкурсантам й потрібно було запроектувати музей сучасного мистецтва Ігоря Воронова. У завданні були вказані площа (12 000 м²) та функціональне наповнення (передбачені види залів, експозицій).

За словами одного з авторів проекту архітектора Сергія Ферлея, їхня ідея полягала в тому, щоб використовувати не усю ділянку.

"Нам сподобалася стара будівля по вулиці Фрунзе, її можна відновити і, замінивши конструктив, об’єднати простір. Ми визначили для неї такі функції, які не вимагають кардинальної реконструкції.

Основною концепцією проекту стало збереження гарної старовинної споруди, і нова будівля повинна лише акцентувати увагу на ній.

"Нове стає бекграундом для старого. І матеріал фасаду, і форма споруди – все працює для цієї мети. У якості матеріалу ми вибрали цеглу, оскільки вона добре вписується в загальну стилістику, і вирішили використовувати цей будматеріал вдруге. Більшість споруд, які зараз знаходяться на ділянці, побудовані з цегли, плюс поруч знаходиться стара цегляна фабрика, де її також дуже багато", - розповів architector.ua Сергій Ферлей.

"Виходить так: сучасний фасад, навісна система, але облицьовано будівлю старою пошарпаною цеглою. Вона відсортована за кольорами: кожен вид цегли визначає приміщення й розмежовує зали. Навіть на зовнішньому, нюансному рівні колір демонструє перехожим зміст музею. Знову ж таки, все це слугує одній меті – акцентувати увагу на старовинній будівлі", - зазначив архітектор.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.