НБУ випустив монети про синагогу в Галичині і авіашколу в Криму

Національний банк України, продовжуючи серію "Пам'ятки архітектури України", вводить в обіг 22 листопада пам'ятні монети номіналами 10 і 5 грн "Синагога у Жовкві".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на лист НБУ банкам.

Монети присвячені пам'ятці іудейської сакральної архітектури та оборонного будівництва - синагозі (1692 рік) у місті Жовква, побудованої в стилі ренесансу, котра є однією з найбільших в Європі оборонних споруд у цьому стилі.

Монета номіналом 10 грн виготовлена ​​зі срібла (925 проби): маса в чистоті - 31,1 г, діаметр - 38,6 мм, тираж - 7 тис. штук.

Монета номіналом 5 грн виготовлена ​​з нейзильберу: маса - 16,54 г, діаметр - 35,0 мм, тираж - 35 тис. штук.

Читайте також: "Жовква. Могила лицаря, який завоював Москву. ФОТО"

НБУ також повідомив про введення в обіг 22 листопада пам'ятної монети номіналом 5 грн, присвяченої 100-річчю з дня заснування селища Кача, розташованого в 28 км на північ від Севастополя і є колискою авіації.

У цьому селищі сформувалися перші правила льотної справи, були підготовлені перші вітчизняні висококваліфіковані кадри для авіації, піднімалися в небо перші бойові літаки, здійснювалися фігури вищого пілотажу.

Монету виготовлено з нейзильберу: маса - 16,54 г, діаметр - 35,0 мм, тираж - 20 тис. штук.

Як повідомлялося, за період 1995-2011 роки НБУ ввів в обіг 418 найменувань пам'ятних монет. У 2012 році заплановано випуск 28 видів таких монет.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.