Спецпроект

Музей катастроф в Малореченському поповнився експонатом з підлодки "Курск"

У Малоріченський храм-маяк святителя Миколая Чудотворця переданий фрагмент шпангоута внутрішнього каркаса атомного підводного човна "Курськ".

Про це пише Крымское информационное агентство.

Експонат передав у музей житель Сєвєроморська полковник медичної служби у відставці Олександр Бородін, який в роки після загибелі «Курська» очолював групу експертів з вивчення причин загибелі членів екіпажу підводного човна. Також у передачі брали участь брат Олександра Бородіна Микола Бродин, а також алуштінец Олександр Воротнюк.

Як розповів кореспондентам Олександр Воротнюк, після загибелі підводного човна Олександр Бородін був призначений керівником медичної групи. «У процесі цієї роботи Олександр Бородін якось попросив співробітників вирізати невеликий шматочок субмарини, як він пояснив,« особисто, на пам'ять ». Сам метал цього фрагмента - унікальний сплав, що застосовувався при будівництві саме цього підводного човна », - розповів Олександр Вротнюк.

Як зазначив настоятель храму Святителя Миколая чудотворця отець Сергій, історичний фрагмент буде встановлений на підставці прямо перед південним вікном, спрямованим на море.

2 серпня 2000 в Баренцевому морі, в 175 км від Сєвєроморська, на глибині 108 метрів затонув атомний підводний човен з крилатими ракетами К-141 «Курськ». Причиною катастрофи став вибух торпеди в торпедному апараті. В результаті загинули всі члени екіпажу (118 чоловік).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.