Спецпроект

МАЙЖЕ 60% УКРАЇНЦІВ ВИЗНАЮТЬ ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ

Протягом останніх двох років більшість українців погоджується з твердженням, що Голодомор був геноцидом українського народу. А кількість противників визнання Голодомору геноцидом зменшилася на третину. Найбільше невизначених - серед молоді.

Про це свідчать зведені результати опитувань, повідомляє соціологічна група "Рейтинг".

Так, у жовтні 2012 року 59% опитаних погодилися з цим твердженням, натомість не погодились 22%. Не визначились із цього питання 19% опитаних.

Соціологи звертають увагу на коливання громадської думки у ставленні до цього питання. Так, у березні 2010 року з тезою про геноцид погодились 61% опитаних, у січні 2011 року їх кількість зменшилась до 53%, а вже у квітні 2011 року кількість тих, хто визнає Голодомор 1932-33 років геноцидом, зросла до 58%. Протягом цього року підтримка даної тези становила майже 60%.

При цьому кількість противників визнання Голодомору геноцидом протягом 2011-2012 років зменшилася на третину – з 34 до 22%.

Тезу про геноцид поділяють близько 80% мешканців Заходу, Центру та Півночі, а також більше половини Півдня, третина – на Сході та кожен четвертий мешканець Донбасу.

З тезою погоджуються усі без винятку вікові категорії населення, при цьому найбільше невизначених - серед молоді (чверть). Мешканці сіл більше згодні з тезою про геноцид, аніж мешканці міст (64% проти 57%).

Загалом з березня 2010 по жовтень 2012 року було проведено п'ять опитувань. Похибка складає не більше 2,2%.

Дивіться також на цю тему:

36% українців вважають Сталіна великим вождем

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

59% українців вважають Голодомор геноцидом - березень 2012 року

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

Всі матеріали ІП на тему "Соціологія"

Всі матеріали ІП на тему "Голодомор"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.