Спецпроект

Історики склали список людей, які рятували від Голодомору

Історики впорядкували список людей, які допомагали українцям вижити під час Голодомору-геноциду 1932-33 років. Всього до переліку доброчинців увійшло 150 імен.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Кожен із доброчинців, жертвуючи власним здоров’ям та комфортом, а часто й ризикуючи життям, рятував голодуючих від страшної смерті.

Роботу над списком ще в 2009 році розпочав Український інститут національної пам’яті в рамках всеукраїнської акції "Людяність у нелюдяний час". Тоді історики отримали значну кількість листів зі спогадами врятованих про своїх рятівників, а також очевидців доброчинності.

"Ті, хто серед хаосу, безкінечних смертей і страху не злякалися, не втратили людської гідності й простягнули руку допомоги приреченим, були серед різних верств населення, - зазначив один із упорядників списку, історик Володимир Тиліщак. - Це і вчителі, й лікарі, й священики. Окремо потрібно сказати про місцевих керівників: голів колгоспів, сільських рад, бригадирів, директорів підприємств та шкіл, багато з яких зробили все можливе для порятунку односельців."

За словами історика, часто наслідки такої допомоги ставали фатальними для самих керівників. Попри все, їхня мужність збереглася в народній пам’яті, й досі мешканці українських сіл пам’ятають своїх рятівників.

Спогади читачів УП про те, як їхні родини пережили Голодомор

Наприклад, голова колгоспу "Незаможник" у селі Великий Хутір на Черкащині Яків Дробот організовував громадську кухню, на якій роздавали хліб тим, хто найбільше потребував, а також дитячі ясла для сиріт та бідних.

Директор школи села Дударків на Київщині Василь Івчук організував у школі харчування для школярів усіх класів, завдяки чому протягом 1933 року врятував від голодної смерті всіх дітей шкільного віку цього села.

На Миколаївщині лікар Іван Картава з смт Березнегувате рятував життя хворим, продовжуючи їм перебування у лікарні, де надавалося харчування. Він також ділився з хворими харчами з власного пайка.

Були непоодинокі випадки, коли бездітні сім’ї брали до себе сиріт чи дітей із багатодітних сімей, в яких уже не було нічого їсти. Завдяки цьому діти виживали. Ті родини, які тримали корів, ділили молоко не лише серед своїх, але й віддавали опухлим з голоду сусідам.

Цей список стане частиною книги "Людяність у нелюдяний час", яка наразі готується до друку. Упорядники — історики Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко.

Як відомо, цьогорічна громадська кампанія до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячена якраз тим, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Учасники Громадського комітету наголошують, що без знання таких праведних людей-доброчинців у часи Голодомору національна пам’ять про цей злочин проти українського народу буде неповною.

Читайте також на цю тему:

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці у 1932-33 роках

"В Україні було два Голодомори" - американський історик

"Чорні дошки". Економічний метод знищення населених пунктів (+список сіл)

Майже 60% українців вважають Голодомор геноцидом

Як Голодомор змінив свідомість людей

Радянська преса 1932-33: "В Україні відкриваються нові ресторани" (ФОТО)

Чому не було спротиву під час Голодомору?

"Активісти забирали речі і одежу. А потім на базарі продавали"

"Мою прабабусю врятував сон, який указав на сховок із зерном"

"Мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками"

"Одна родина наїлася мухоморів, щоб умерти - і завдяки їм вижила"

Італійсько-французький комікс про Голодомор. ФОТО

Голоди 1833 і 1933 років: різниця в політиці влади

Геббельс у 1935-му: "Голодомор був". Навіть нацисти визнали

Чеський підручник з історії. Як пишуть про Голодомор (ФОТО)

Більше матеріалів, присвячених 1932-33 рокам, читайте на ІП у темі "Голодомор".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.