Спецпроект

Музей ярмаркового мистецтва в Парижі відкривається на свята

Паризький Музей ярмаркового мистецтва в Берсі (Musée des Arts Forains de Bercy) знову відкривається для відвідувачів з нагоди різдвяних свят. У цьому році основною темою розважальної програми обраний мюзік-хол.

Про це пише Tout-paris.org.

Музей запропонує своїм відвідувачам численні вистави, розваги та виступи в залах і на своїх власних вулицях, які будуть прикрашені до свят. Так, кожні півгодини будуть починатися шоу, катання на каруселі та ігри, присвячені головній темі. Відвідувачам також продемонструють нові експонати - костюми та аксесуари.

Відвідати музей можна з 26 грудня по 6 січня, з 10:00 до 18:00. Вартість квитків - 12 євро для дорослих і 5 євро для дітей до 12 років.

Музей ярмаркового мистецтва в Берсі є найбільшим подібним приватним зібранням. Відвідувачі можуть познайомитися з культурою ярмарків, побродити по музейних вулицях самостійно або здійснити прогулянку в супроводі гідів - жонглерів і музикантів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.