Спецпроект

Музей ярмаркового мистецтва в Парижі відкривається на свята

Паризький Музей ярмаркового мистецтва в Берсі (Musée des Arts Forains de Bercy) знову відкривається для відвідувачів з нагоди різдвяних свят. У цьому році основною темою розважальної програми обраний мюзік-хол.

Про це пише Tout-paris.org.

Музей запропонує своїм відвідувачам численні вистави, розваги та виступи в залах і на своїх власних вулицях, які будуть прикрашені до свят. Так, кожні півгодини будуть починатися шоу, катання на каруселі та ігри, присвячені головній темі. Відвідувачам також продемонструють нові експонати - костюми та аксесуари.

Відвідати музей можна з 26 грудня по 6 січня, з 10:00 до 18:00. Вартість квитків - 12 євро для дорослих і 5 євро для дітей до 12 років.

Музей ярмаркового мистецтва в Берсі є найбільшим подібним приватним зібранням. Відвідувачі можуть познайомитися з культурою ярмарків, побродити по музейних вулицях самостійно або здійснити прогулянку в супроводі гідів - жонглерів і музикантів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.