Спецпроект

Музей війни і миру - у стилі світського салону

У челябінському краєзнавчому музеї відкриється виставка, присвячена 200-річчю війни 1812 року. На відкритті влаштують світський салон.

Про це пише polit74.ru

Наукові співробітники Челябінського краєзнавчого музею та студенти історичного факультету ЧелДУ проведуть відкриття виставки в стилі світського салону першої половини XIX століття.

Гостей зустрінуть герої війни 1812 року, пані та офіцери продемонструють танці тієї епохи і запропонують гостям насолодитися звучанням романсів на вірші Дениса Давидова, Петра В'яземського та інших поетів.

На виставці представлені предмети початку XIX століття з фондів Челябінського краєзнавчого музею та приватних колекцій, які відтворюють атмосферу тієї епохи: нагороди і формені знаки російської армії, ікони, книги, зброя.

Традиція святкування ювілейних дат відображена в творах скульптури, живопису, пам'ятних жетонах і монетах, плакатах, листівках і книгах, дитячих іграшках і предметах побуту.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.