Спецпроект

Дніпропетровський музей отримав унікальну мапу

Колекція Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького поповнилася стародавньою мапою XVII ст.

Про це пише Експрес.

Директор музею Надія Капустіна вважає, що мапа є унікальним джерелом інформації, що сягає часів запорізького козацтва.

"Мап цього періоду збереглося мало, тим цінніша вона для історії нашого краю - на ній видно 13 порогів і притоки Дніпра, наприклад, Самара", -- говорить директор.

У фондах музею нині зберігається 265 різних карт і креслень періоду XVIII - ХХ століть, які дають яскраве уявлення про природу Придніпров'я, історії землеволодіння і економіки, а також місцеву топоніміку.

Нова мапа - найстаріша, вона має латинську назву "Taurika Chersonesus" і колись входила до німецького атласу "Geographiae universellis" -- "Загальна географія". Атлас був надрукований у Нюрнберзі в 1681 році видавцем Йоганном Хоффманном, а його упорядник - відомий французький картограф П'єр Дюваль.

Про останнього відомо, що народився він у Абвіле, жив і працював у Парижі. У 1650 р. отримав титул Королівського географа. Найбільшою працею П. Дюваля вважається збірний атлас "Cartes geographiques methodiquement ...", зібраний із мап відомих голландських і французьких картографів XVII століття і невеликої кількості карт самого П. Дюваля.

У 1661 р. побачило світ видання "La geographie universelle..." (Париж, 1661) з мапами країн Європи, яке перевидавався багато разів аж до 1712 р. Однією з робіт, що колись входили в цей атлас, і є згадана мапа - виконана вона в техніці "Мідер" з ручним розфарбуванням.

Мапу подарував один із друзів музею -- дніпропетровський підприємець Дмитро Піркл. Протягом п'яти років він передав музею ім. Д.Яворницького понад 200 цінних історичних пам'яток, які органічно влилися в музейне зібрання.

Д. Піркл передавав цінні експонати не тільки дніпропетровським музейникам, але й Львівському історичному музею, Музею Івана Гончара в Києві, Українському музеєві в Нью-Йорку, а також Чигиринському національному заповіднику, наприклад, 7 срібних медалей, присвячених гетьманам України.

Назагал, розповідають співробітники Дніпропетровського історичного музею, підприємець витратив на поповнення музейних колекцій понад 120 тис. гривень.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.