Спецпроект

Дніпропетровський музей отримав унікальну мапу

Колекція Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького поповнилася стародавньою мапою XVII ст.

Про це пише Експрес.

Директор музею Надія Капустіна вважає, що мапа є унікальним джерелом інформації, що сягає часів запорізького козацтва.

"Мап цього періоду збереглося мало, тим цінніша вона для історії нашого краю - на ній видно 13 порогів і притоки Дніпра, наприклад, Самара", -- говорить директор.

У фондах музею нині зберігається 265 різних карт і креслень періоду XVIII - ХХ століть, які дають яскраве уявлення про природу Придніпров'я, історії землеволодіння і економіки, а також місцеву топоніміку.

Нова мапа - найстаріша, вона має латинську назву "Taurika Chersonesus" і колись входила до німецького атласу "Geographiae universellis" -- "Загальна географія". Атлас був надрукований у Нюрнберзі в 1681 році видавцем Йоганном Хоффманном, а його упорядник - відомий французький картограф П'єр Дюваль.

Про останнього відомо, що народився він у Абвіле, жив і працював у Парижі. У 1650 р. отримав титул Королівського географа. Найбільшою працею П. Дюваля вважається збірний атлас "Cartes geographiques methodiquement ...", зібраний із мап відомих голландських і французьких картографів XVII століття і невеликої кількості карт самого П. Дюваля.

У 1661 р. побачило світ видання "La geographie universelle..." (Париж, 1661) з мапами країн Європи, яке перевидавався багато разів аж до 1712 р. Однією з робіт, що колись входили в цей атлас, і є згадана мапа - виконана вона в техніці "Мідер" з ручним розфарбуванням.

Мапу подарував один із друзів музею -- дніпропетровський підприємець Дмитро Піркл. Протягом п'яти років він передав музею ім. Д.Яворницького понад 200 цінних історичних пам'яток, які органічно влилися в музейне зібрання.

Д. Піркл передавав цінні експонати не тільки дніпропетровським музейникам, але й Львівському історичному музею, Музею Івана Гончара в Києві, Українському музеєві в Нью-Йорку, а також Чигиринському національному заповіднику, наприклад, 7 срібних медалей, присвячених гетьманам України.

Назагал, розповідають співробітники Дніпропетровського історичного музею, підприємець витратив на поповнення музейних колекцій понад 120 тис. гривень.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.